10—б

 

19.10.2020              Опрацювати матеріал §12; 13
 
                                Тема: Прокаріотичні організми: археї та бактерії. 
                                            Особливості їхньої організації та функціонування.
                                Переглянути відеоурок :

29.10.2020            Опрацювати матеріал §14, 15

                            
                           Тема: Біорізноманіття нашої планети як наслік еволюції живої матерії.
                                           Сусчасні погляди на систему еукаріотичних організмів.

                                 Переглянути відеоурок : 

                                

                                  Для узагальнення знань з цієї теми перегляньте відео:  

                                    

11.01.2021-14.01.2021 Опрацювати матеріал §27

                                       Тема: Спадковість і мінливість
                                                   Основні поняття генетики.

                                       Додаткова інформація:

14.01.2021-18.01.2021  Опрацювати матеріал 

                                    Тема: Закономірності спадковості. Гібридологічний аналіз: основні                                                        типи схрещувань та їхні наслідки. Сучасні                                                                                        молекулярногенетичні методи досліджень спадковості людини. 

Основні генетичні символи 

Батьківський організм	P
Гібриди першого покоління	F1
Гібриди другого покоління	F2
Гамети	G
Знак схрещування	×
Материнська особина	♀
Батьківська особина	♂
Алель повного гена — латинські букви	A, B, a, b
Алелі одного гена — однакові букви	Aa, AA, Bb
Домінантні алелі — великі букви	A, B, R
Рецесивні алелі — маленькі букви	a, b, r
Генотипова формула особини	Ab, aa, AaBb, AArr
Будь-який алель (домінантний чи рецесивний,  якщо це не має значення) у генотиповій формулі	—  (наприклад, А—В—)

Типи схрещувань 

Схрещування особин, що відрізняються за однією ознакою називається моногібридним. 

Грегор Мендель, досліджуючи закономірності моногібридного схрещування, сформулював два закони: 

Перший закон Менделя, або закон одноманітності гібридів першого  покоління .

У першому поколінні від схрещування домінантної і рецесивної гомозигот проявляється тільки  

домінантна ознака. 

Другий закон Менделя, або закон розщеплення 

При схрещуванні гібридів першого покоління між собою відбувається розщеплення фенотипових   

класів у співвідношенні 3:1

        Аналізуюче схрещування—схрещування особини з невідомим генотипом з особиною,  гомозиготною за всіма досліджуваними генами. Воно дозволяє за характером розщеплення у  потомстві зясувати генотип досліджуваної особини.

Схрещування особин, що відрізняються за двома ознаками, називається  дігібридним, за багатьма — полігібридним.  

Молекулярно-генетичні методи дослідження спадковості — численна група  методів, спрямована на виявлення варіацій (пошкоджень) у структурі ділянки  ДНК (алеля, гена, частини хромосоми), розшифрування первинної послідовності  нуклеотидів.

Розрізання   та зшивання  ДНК	Рестрикційні   ендонуклеази	Одним із перших та важливих кроків в розвитку молекулярної  біології – можливість розрізати молекули ДНК у певних чітко  встановлених місцях. Цей метод був описаний у 1950-1970 рр. на  основі встановленого феномену: деякі види бактерій при попаданні  в середовище чужорідної ДНК, руйнували її, при цьому власна ДНК  залишалася без пошкоджень. Виявилося, що для цього бактерії  використовують ферменти, які пізніше були названі рестриктазами.  Існує численна кількість рестриктаз. Важливою властивістю кожного  фермента є його здатність «розрізати» певну чітко встановлену  послідовність нуклеотидів ДНК.  За виділення першої у світі рестриктази, вивчення її властивостей  та перше застосування з метою картування хромосом Вернер Арбер  (Werner Arber), Ден Натанс (Dan Nathans) та Гамільтон Сміт (Hamilton  Smith) в 1978 році отримали Нобелівську премію з фізіології та  медицини.
	ДНК-лігази	Зшивання двох ланцюгів ДНК роблять за допомогою ферментів,  які називаються ДНК-лігази. Оскільки за хімічним складом ДНК не  відрізняється у різних організмів, можна зшивати будь-які ДНК.
Секвенування ДНК		Секвенування ДНК (від англ. «Sequence» – послідовність) —  визначення послідовності нуклеотидів у ланцюгу ДНК.  Використовується для розшифровки генів і занесення цієї  інформації до банку даних та її подальшої інтерпретації методами  біоінформатики. Для секвенування ДНК застосовуються  методи Едмана, Сенгера та інші; у даний час для секвенування  нуклеїнових кислот застосовується метод Сенгера з   дидезоксинуклеозидтрифосфатами (ddNTP).

Метод полімеразної   ланцюгової реакції

Відкриття методу полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) стало  одним з найбільш видатних подій в галузі молекулярної біології за  останні десятиріччя. Це дозволило підняти медичну діагностику на  якісно новий рівень.  У 1983 році Kary Mullis запропонував метод, який став надалі  відомим як полімеразна ланцюгова реакція. Суть цього методу  полягала в багаторазовому копіюванні (ампліфікації) в пробірці  певних ділянок ДНК у процесі повторюваних температурних циклів.  На кожному циклі ампліфікації синтезовані раніше фрагменти  заново копіюються ДНК-полімеразою. Завдяки цьому відбувається  багаторазове збільшення кількості специфічних фрагментів ДНК в  мільярди разів, що значно спрощує подальший аналіз. Перша публікація про метод ПЛР з'явилася в листопаді 1985 року  в журналі Через 8 років після цього за винахід методу ПЛР K. Mullis отримав  Нобелівську премію.  Сьогодні впроваджено більше 10 видів ПЛР.

 29.03.2021-31.03.2021 Опрацювати матеріал §41

                                       Тема: Лікування та профілактика спадкових хвороб людини.

                           Виконати лабораторну роботу 2  

Лабораторна робота 2

ТЕМА: Вивчення закономірностей мінливості в людини

Мета: формувати дослідницькі уміння визначати закономірності модифікаційної мінливості, будувати варіаційний ряд, варіаційну криву, визначати середнє значення ознаки.

Обладнання і матеріали: ростомір чи готові дані для аналізу.

Хід роботи

1. Вибираємо ознаку для дослідження і визначаємо сукупність спостережень кількісної ознаки, тобто вибірку.

2. Визначаємо діапазон мінливості ознаки, тобто норму реакції. Визначаємо характер успадкування ознаки (кількісна або якісна, моногенне або полігенне успадкування).

3. Обчислюємо частоту зустрічальності варіант ознаки. Результати записуємо в таблицю і складаємо варіаційний ряд.

ВИХІДНІ  ДАНІ: 145 см; 147см;169см;178см;148см;184 см;148см; 159см;149 см;157 см;147см;168см;154см;152 см;170см; 172см;182см; 176см; 157см;168см; 162см; 179см;180см;165 см; 148см; 152см; 172см; 180см ; 159см; 162см.

 

Варіаційний ряд для аналізу росту

Окремі варіанти, v	145—149	150—154	155—159	160—164	165—170	171—174	175—179	180—184
Кількість спостережень, p

4. Будуємо варіаційну криву.

Для цього перегляньте відео:https://www.youtube.com/watch?v=MvCzd-d8dAA (з 6хв 45с) "Модифікаційна мінливість. Вивчення мінливості у рослин. Біологія 11 клас"

5. Визначаємо середнє значення ознаки. Для характеристики мінливості ознаки обчислюють її середнє значення (М) за формулою:

М = Σ (v • p) / n,

де М — середнє значення ознаки; v — варіанта ознаки; p — частота зустрічальності варіанти; n — загальна кількість варіант.

6. Висновок роботи.

1. Що таке мінливість? 2. Які є форми мінливості? 3. Що таке неспадкова мінливість? 4. Наведіть приклади модифікаційної мінливості в людини. 5. Що таке спадкова мінливість? 6. Наведіть приклади комбінаційної та мутаційної мінливості в людини.

 Повторити матеріал §27-40